|
До переліку документів
ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІВ
Фізичні та юридичні особи мають право на
подання звернення або скарги на
неправомірні дії судді з наступних
підстав (ст. ст. 5, 6, 15, 31 ЗУ „Про статус суддів” від 15.12.1992р. №
2862-ХІІ):
1. При здійсненні правосуддя суддя недотримується
Конституційних норм та законів України;
2. Суддя
не забезпечує повноти розгляду справи встановленої процесуальними нормами;
3. Суддя
недотримується принципу всебічності при розгляді справи, безпідставно відмовляє
в розгляді заяв та звернень поданих учасниками судового процесу в ході розгляду
справи;
4. При
недотриманні суддею принципу об’єктивності при розгляді справи та
виникнення у однієї з сторін сумнівів з
приводу об’єктивності та неупередженості дій судді при розгляді справи;
5. В
разі участі судді у будь-якій політичній діяльності та його належності до
політичних партій та профспілок, отриманні суддею представницького мандату;
6. В
разі виконування суддею іншої оплачуваної роботи (крім наукової, викладацької
та творчої) та обіймання ним іншої оплачуваної посади;
7. Порушення
суддею службової дисципліни та розпорядку роботи суду;
8. Розголошення
свідомостей що є таємними та за для забезпечення нерозголошення яких було
прийнято рішення про закрите судове засідання;
9. Вчинення
суддею дій, що порочать звання судді та викликають сумнів в його
неупередженості, об’єктивності та незалежності.
Суб’єкти що
розглядають скарги та звернення юридичних та фізичних осіб і куди необхідно
звернутися в разі неправомірних дій суддів при розгляді справи (ст. 34 ЗУ „Про
статус суддів” та ст. 97 ЗУ „Про судоустрій” від 7.02.2002р. № 3018-ІІІ):
1. Міністерство
Юстиції;
2. Органи
Міністерства Юстиції на місцях;
3. Голова
відповідного суду в якому працює суддя;
4. Голова
вищестоящого суду;
5. Посадові
особи державних органів, установ, організацій та органів місцевого
самоврядування;
6. Представники
засобів масової інформації;
7. Народні
депутати України;
8. Уповноважений
Верховної Ради України з прав людини;
9. Голова
відповідної ради суддів;
10. Члени Ради суддів України.
Органи та посадові особи,
що мають право на подання офіційного звернення до кваліфікаційної
комісії суддів про відкриття дисциплінарного провадження щодо судді (ст. 97 ЗУ
„Про судоустрій”)
1. Народні депутати України;
2. Уповноважений Верховної
Ради з прав людини;
3. Голова Верховного Суду України (голова вищого спеціалізованого суду щодо судді відповідного суду, за
винятком ініціювання звільнення судді);
4. Міністр юстиції України;
5. Голова відповідної ради
суддів;
6. Члени Ради суддів
України.
Після
отримання офіційного звернення та за наявності підстав, голова відповідної
кваліфікаційної комісії суддів своєю постановою відкриває дисциплінарне провадження щодо судді (ст. 33
ЗУ „Про статус суддів”). Розгляд звернення відбувається відповідно до
визначеної законом процедури.
За наслідками
дисциплінарного провадження кваліфікаційна комісія суддів приймає
рішення про накладення дисциплінарного стягнення на суддю (догана, пониження
кваліфікаційного класу) або ж направляє рекомендацію до Вищої ради
юстиції про внесення подання про звільнення судді з посади (ст. 32 ЗУ „Про
статус суддів”)
Існує і більш
скорочена процедура звільнення судді з посади. Згідно ст.ст. 30, 38, 40 Закону
України „Про вищу раду юстиції” № 22/98-ВР від 15.01.1998р. право звернення до
ВРЮ про внесення подання про звільнення судді з посади мають, крім
кваліфікаційної комісії суддів, ще й члени ВРЮ. Які мають право здійснювати
дисциплінарне провадження що до судді любого суду. Підставою відкриття
дисциплінарного провадження може бути
звернення народних депутатів, інших посадових осіб, органів державної
влади і місцевого самоврядування, повідомлення в пресі а також і звернення
кожного громадянина України. Як прецедент можна навести справу судді Монича
В.О. (рішення ВРЮ від 7 лютого 2007р. № 80). Роз’яснення цієї норми наведено в
Рішенні Конституційного суду № 9-рп/2002 від 21.05.2002р. частина 7 абзац 13-16
та частиною 8.
Разом з тим Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти
звернення народних депутатів
України, Уповноваженого Верховної
Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів
державної влади і місцевого
самоврядування, кожного громадянина,
якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною
п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади,
про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді
вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне
рішення.
За Законом
(зокрема, статтею 40 ЗУ „Про Вищу раду юстиції”) перевірки здійснюються за
дорученням Вищої ради юстиції, Голови або його заступника одним із членів Вищої
ради юстиції, який за наслідками перевірки складає довідку з викладенням
фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій.
Таким чином,
внесення членом Вищої ради юстиції за наслідками здійсненої ним перевірки
пропозиції щодо подання про звільнення судді з посади або про відкриття
дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів
вищих спеціалізованих судів є необхідною складовою механізму реалізації
конституційних повноважень Вищої ради юстиції, передбачених пунктами 1, 3
частини першої статті 131 Конституції України.
Вища рада
юстиції розглядає звернення кваліфікаційної комісії суддів, або
довідку-пропозицію за наслідками перевірки члена ВРЮ, та після розгляду на
засіданні, шляхом голосування приймає рішення про подання звернення до
Верховної Ради України про звільнення судді з посади (ст. 32 ЗУ „Про вищу раду
юстиції”).
Після отримання Верховною Радою України
подання Вищої ради юстиції відповідний комітет Верховної Ради розглядає надані
документи приймає рішення по суті питання та надає свій висновок (ст. 3, 20 ЗУ
„Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді
Верховною Радою України” від 18.03.2004р. № 1625-IV).
Верховна Рада
України на пленарному засіданні в відповідності до подання Вищої ради юстиції
та висновку Комітету Верховної Ради приймає рішення про звільнення судді
обраного безстроково з посади.
Голова правління
МГО « Міжнародна Ліга
захисту прав
громадян України»
Едуард Багіров
До переліку документів

|